600 кілометрів за 6 днів на каяку по Десні: мандрівник з Чернігівщині влаштував сплав присвячений звільненню Чернігівщини від нацистів

600 кілометрів за 6 днів на каяку по Десні: таку подорож сьогодні почав чернігівський мандрівник Михайло Закусилов. Стартував о 6 ранку в селі Мурав’ї, що на Новгород-Сіверщині. Подорож присвятив звільненню Чернігівщини від нацистів. Фінішувати Михайло планує в Києві 23 вересня. Докладніше – Наталія Скляренко.  

Шоста ранку. Узбережжя річки поблизу села Мурав’ї. За пів години починається дощ. Мандрівник Михайло Закусилов розпочинає шістсоткілометровий марафон.

Такі тривалі мандрівки для нього не перші – розповідає Михайло. Цього разу захотів не просто сплавлятися човном на швидкість. Вирішив присвятити подорож воїнам Другої світової.

«Молодь приходить на площу вже ввечері, а про те, яке це свято, говорять вдень. Тому більшість танцює, п’є пиво та не розуміє – що вони святкують. Я був нещодавно у Чернігівському історичному музеї. Там є хороший такий надпис – «Ніщо не забуте і ніхто не забутий.» А справа в тому – що забувати? Ми ж нічого й не знаємо. Хлопці молодші за мене й нічого не знають.»

Михайло сплавляється на каяку. Спочатку – 10 кілометрів річкою Судость. Далі – Десною до Чернігова. Розповідає – дощ уповільнює рух. Сприймає це як своєрідне випробування.

«Я десь у глибині душі й радий, що дощ та зустрічний вітер. Мені трохи важко. Несподівано для мене – новий човен, задіяні інші м’язи. Важко, складно, але я уявляю, що тут по всьому узбережжю Десни були бої від Новгорода-Сіверського до Чернігова. Тому, напевне, у них така ж погода була. Тому у мене з цим збіг виходить.»

Михайло згадує – як збирався у мандрівку.

«Коли я шукав човен, хлопці відгукнулися. Тільки-но виробник човна мені сказав, що він мешкає на вулиці 21 вересня, мені вже нічого не треба й було знати. Потім хлопці з ЦСП «Вовкулака» дали мені пайок армійський.»

В дорогу мандрівник взяв з собою шість літрів води, їжу та намет для ночівлі.

«Тут я розвів мед, лимон, імбир – такий поживний напій. Є чай у мене. Є банани – аби перекусити і не виходити з човна, бо у таких умовах зайвий раз виходити не хочеться.»

Михайло планує за чотири дні дістатися Чернігова. 21 вересня відсвяткувати там День міста та продовжити мандрівку.

«Ідеальний план – я б хотів по 100 кілометрів проходити за день. Але не знаю як вийде. Цю ніч я не спав – хвилювався. Тому я другу добу на ногах. То ж я ось гребу веслами та й думаю – це теж дещо схоже, солдати тоді ж також не спали десь добу. На Судості водорості, так як в болоті. Я розраховував, що швидкість буде більша, а вона була повільною. Тому з графіку я вже вибився, не знаю – скільки пройду, мабуть, 100 кілометрів не вийде.»