Пенсіонер із селища Добрянка зібрав у приватній колекції 1250 порцелянових ляльок
1250 порцелянових ляльок зібрав у приватній колекції Сергій Коноваленко. Кухар за фахом, нині пенсіонер живе в селищі Добрянка Ріпкинського району. Для своїх лялькових експонатів виділив кімнату в будинку і приймає там екскурсії з різних куточків України. Там побувала й наша Альона Макаренко.
Вони тут цілуються, сміються, танцюють і сплять. Одинокі, парами й цілими родинами ці ляльки живуть у приватній колекції Сергія Коноваленка. Збирати їх чоловік почав 15 років тому, коли сини подарували йому парочку ось цих порцелянових українців.
«Ми їхали на відпочинок на море, зупинилися, вони мені сподобались, але чесно – для себе пошкодував. Ну, а хлопці побачили, що тато здурів на всю голову і купили. А ввечері подарували. Ну, і потім вже пішло-пішло-пішло – як сніжний ком.»
Загалом тут 1250 порцелянових ляльок. А ще є дерев’яні, скляні, пластмасові. Всі вони привезені з різних куточків України та світу.
Частину колекції Сергій Коноваленко купував сам, решту - дарували друзі.
«Привозять де тільки можна, де побачили – звідти й везуть, знають, що це вже не колекціонування, це вже захворювання. Ця приїхала з Франції, фактично тут Німеччина, Іспанія, ось ця з Японії приїхала лялечка, це авторська з паспортом, з клеймом. Тут фактично більш ранній період, старовинні, по 100-150 років.»
Колекціонер каже, найдорожчі для нього ляльки - не ті, за які віддав найбільше грошей.
«Звісно, це ті, які подарували діти. Сестричка, друзі. Розумієте, кожну ляльку, яку дарують – це вже приємні спогади. Я служив у ПДВ, це звісно всі десанти, парашутисти. Бачиш, їх дуже багато.»
Всі ляльки розставлені тематично. Тут є колекція царських іграшок, радянських пупсів, дам епохи, ляльок в національних костюмах. І один на всіх – будинок мрії.
«Тут повністю все оснащення, від «А» до «Я».»
Чоловік згадує, у дитинстві грався з машинками й танчиками. Єдину ляльку старшої сестри майже не чіпав, лише намагався вилікувати.
«У неї одна була велика лялька – уколи робив. Пластик тяжко проколювався, голки ламалися. Але її тут немає, вона подарувала не пам’ятаю кому. А так іграшки як у всіх: вибивний, футбол, пекар. Наші іграшки – наші заняття були.»
Нині до музею ляльок Сергія Коноваленка водять безкоштовні екскурсії. На знак подяки люди можуть залишити благодійну допомогу.
«Чесно, мені вже якось важко сказати, яка з областей сюди не приїжджала. Були німці, це з іноземців. Був легкий шок, але пообіцяли принаймні забезпечити ляльками. Велика дяка друзям, які дійсно підтримують, допомагають. Ремонт ось цей дякуючи подрузі й друзям зроблений. Тобто, якби не було друзів – не було б нічого.»
Також Сергій Коноваленко подав заявку на встановлення рекорду – найбільша колекція порцелянових ляльок. За словами керівниці Національного реєстру рекордів України Лани Вєтрової, робота з заявкою триває. Тим часом колекціонер планує музейну кімнату розширити, ляльок – примножити.
«Не ти обираєш ляльку, лялька вибере тебе. Один з критиків сказав: «Чи не нагадує це тобі Карабаса-Барабаса?». Не нагадує. Той мучив своїх ляльок, а я їх обожнюю. Сказати чахнути – не чахну, але, я думаю, їм тут класно.»
