25-річна волонтерка з Техасу 3 роки живе і працює в Острі та мріє залишитися тут назавжди
25-річна волонтерка із Техасу три роки живе на Чернігівщині. Вона мала повернутися до Америки рік тому, натомість залишилася працювати в місті з населенням в 6 тисяч. Живе разом із колегою - вчителькою англійської мови Тетяною Остах та її шестирічним сином Іваном. Їх вважає своєю другою сім’єю та мріє залишитися в Острі назавжди.
Це - Ейпріл Кетрін Мартін. Їй 25 років і родом вона з Техасу. Майже рік працює в остерській школі імені Збанацького. Допомагає навчати дітей англійської мови. Так із першачками вчать нові слова.
«Red, orange, yellow, green and blue. Purple too». (Червоний, помаранчевий, жовтий, зелений, блакитний та фіолетовий).
Найбільше Ейпріл любить займатися підготовкою до уроку. В класі вона розвісила навчальні матеріали, для першачків вигадала систему оцінювання – за гарну роботу вони отримують зірочки. Для старших класів зібрала невелику бібліотеку з англомовними книжками.
Каріна Кириченко - учениця 7-А остерської школи №2: «У нас є літній мовний табір і Ейпріл там вчила нас. І вона запропонувала піти прибирати пляж, берег нашої Десни. Ми звісно погодились, бо це ж круто. Ми прибирали, дуже багато сміття було. Зробивши таку справу, ми собою пишалися.»
Богдана Шрамак - учениця 7-А остерської школи №2: «Вона дуже добра. І знаєте, вона дуже енергійна, а також екстремальна. Вона любить все дізнаватися. Вона втілення вчителя і душі.»
Наталія Баран - директор остерської школи №2: «З появою Ейпріл я бачу, що в наших учнів підвищилася мотивація до навчання. Не дивлячись на те, що Ейпріл достатньо добре володіє українською мовою, учні все ж таки прагнуть спілкуватися з нею англійською.»
До України Ейпріл приїхала три роки тому як волонтер Корпусу миру, щоб допомагати вчителям освоювати нові форми навчання, а дітям – не боятися спілкуватися англійською.
«Я вибрала Україну, бо я декілька місяців навчалася в Росії і знала, що мені культура буде приємна, і мені сподобається жити в Україні. Знала, що я можу спілкуватися більш-менш нормально.»
Адаптувалася до життя в Україні американка 3 місяці в Острі. Потім 2 роки працювала у Ніжині. Коли волонтерська програма закінчилася і Ейпріл мала б поїхати назад до Америки, вона залишилась. Жити поїхала в Остер, до названої сім’ї.
«Але все одно на вихідних я сюди приїжджала, майже кожних вихідних. Бо через 2 місяці я вже не хотіла виїжджати із моєї сім’ї. Я вже думала про них, як справжня сім’я.»
І живе, і працює разом із вчителькою англійської Тетяною Остах та її 6-річним сином Іваном.
«Це, напевне, все разом. Це вже наша сімя. Постійно ми і на роботі, і вдома весь час в пошуках, весь час вигадуємо щось цікаве для дітей.» - каже Тетяна.
Що їде працювати в Україну, своїй американській сім’ї Ейпріл не говорила, поки Корпус миру не затвердив її кандидатуру. Рідні двічі навідували її в Острі. Ейпріл показує фото останнього візиту дідуся Стіва.
«Я дуже люблю це фото. Це до того як він виїжджав, ми дали йому аджику та варення.
Він подружився з Ванею. Ми говоримо по телефону. Ваня називає його грендпа Стив?»
Після уроків Ейпріл та Тетяна перевіряють зошити. Додому українсько-американська сім’я йде разом. Дорогою заходять на ігровий майданчик. Між собою спілкуються, як самі кажуть, укро-інгліш. Одне слово – українською, інше- англійською.
Маленький Іван називає її сестричкою. Вона його – молодшим братиком. Далі за планом – гарячий шоколад із маршмеллоуз, та одне з улюблених місць Ейпріл в Острі – Юр’їва Божниця.
«Мені дуже подобається це місце, тому що цій церкві майже тисяча років і це – неймовірно. Бо Америка – молода країна і в нас такої історії немає.
Коли я сюди приїхала, мені зразу тут сподобалось. Мені здається, що я краще розумію українську культуру, ніж американську.
Я просто відчувала, що це краще місце для мене і мого характеру. І я хочу тут залишатися бо мені тут приємно.»
