Складні розмови про Україну: Алла Скорик — про адвокаційну поїздку журналістів до Брюсселю та Рима
У квітні 2023 року шеф-редакторка Суспільне Чернігів Алла Скорик у складі делегації українських журналістів відвідала Брюссель і Рим з адвокаційним візитом.
Делегація налічувала шість медійників із прикордонних громад України, які працюють на лінії зіткнення або висвітлюють теми російсько-української війни, життя в окупації, звільнення громад і відновлення після бойових дій, а також документують воєнні злочини росії. Окрім Алли Скорик, від команди Суспільного Мовлення у поїздці взяла учать і журналістка, авторка фільмів та проєктів-розслідувань Алла Садовник.
Поїздка організована IREX in Ukraine*, зокрема представницею IREX in Ukraine, менеджеркою програми UMPP Оленою Власовою.
«Говорити про Україну з тими, хто і так вже все знає, хто прокидається і засинає з думками про нас, хто починає втомлюватися, хто сумнівається, хто радить “домовлятися з росією” чи припинити спротив. У будь-якому варіанті це складні розмови про Україну. Робити це мусимо, щоб залишатися в інформаційному полі Європи, щоб впливати на процеси й розуміти їх. Це цеглинки в наш мур перемоги», — переконана Алла Скорик.
«Брюссель. Європарламент. На площі перед ним — мітинг на підтримку Далай-лами. Гучномовці, плакати. Повз мітинг йдуть на роботу ті, хто ухвалює головні рішення в Європі, а я розумію, як же я за цим скучила, бо вдома, в Чернігові, інша реальність, — каже Алла. І додає: — Тут, на майдані в Брюсселі, пахне свободою, за яку ми зараз вдома платимо кров’ю».
Читайте також: Документальна трилогія Суспільного «Битва за Чернігів» — дивіться англійською
Інсталяція в одному з холів Європейського парламенту. Символізує єдність, коли один елемент тримає інший, якщо вибити один — конструкція впаде
У Європейському парламенті медійну делегацію зустріли радник групи депутатів у Європейському парламенті, які опікуються міжнародною політикою та безпекою, Олександр Лазука та Голова делегації Європейського парламенту до Парламентського комітету асоціації Україна-ЄС Вітольд Ващиковський.
Пятрас Ауштрявичюс, Литовський державний діяч і депутат Європарламенту, запросив українських журналістів виступити на пресконференції в Європарламенті.
Головна редакторка газети «Білопільщина» Наталія Калініченко розповіла, що буквально втікала від обстрілів у цей престур. Її громада — за сім кілометрів від кордону з країною-агресором, а вранці на потяг її підіймав у дорогу не будильник, а звуки чергових ударів.
Після одного такого бомбардування, коли росіяни зруйнували місцеву школу, діти зібрали уламки бомби, а місцевий майстер зробив із них брелоки. Наталія Калініченко подарувала такі й Вітольду Ващиковському, і депутату Європарламенту Хуану Лопесу Агілару, з яким говорили про дотримання прав людини в Україні та свободу преси, і речнику ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики Пітеру Стано, який пізніше демонстрував цей брелок під час брифінгу представникам іноземних медіа.
Читайте також: «Це історія про об’єднання», — автор проєкту «Славутич — це Україна» Андрій Тіток
«Ми розповідали про життя поміж тривог, про знищені міста, воєнні злочини й про те, що ми робимо, щоб ідентифікувати воєнних злочинців, назвати їх поіменно і притягнути до відповідальності», — зазначає Алла Скорик.
Алла Садовник, співавторка фільмів «Буча-22», «Щоденник вцілілої», виготовлених Суспільним Мовленням, розповіла про те, як певні деталі допомагають наблизитися до істини, і про те, наскільки важливо продемонструвати агресору правосуддя — як щеплення проти спроб коли-небудь повторити це.
Алла Скорик поділилась враженнями від зустрічі з віцепрезидентом Європарламенту Робертсом Зіле:
«Це було в його кабінеті з панорамними вікнами, через які Брюссель видно мов на долоні. Цей краєвид — найкоштовніше, що можна було побачити в його кабінеті. Стіну прикрашає картина авторства його доньки, а на протилежному боці — фото з Азовсталі.
Так починаєш розуміти суть європейської політики. Вона складна і проста водночас. Тут не ухвалюють швидких рішень, все продумано і демократично, тут слухають думку кожного, й існує безліч запобіжників від “дурня”. Це я так здалеку намагаюся відповісти на запитання, яке напрошується у багатьох: а чому ж так все повільно? Це відчуття, що ти ніби застряг у величезному пудингу, не зникає протягом всієї поїздки в Європу. Ти ж собі думаєш, от я зараз як приїду, як розкажу, як відкрию всім очі — і буде нам переможенька! А ні, бо йде процес, і кожен на своєму місці робить величезний внесок. Не говорить, що робить, а все — по-справжньому. Просто нам, тим, хто живе на кордоні з росією, це видається неймовірною тягнучкою».
Українські журналісти говорили про шляхи протистояння російським дезінформаційним кампаніям з оперативною робочою групою зі стратегічних комунікацій (East StratCom Task Force) та домовилися, як разом можуть попрацювати з медійниками тих країн, де голос України не звучить.
«Це, до прикладу, країни Африки, жителі яких здебільшого вважають, що ця війна надзвичайно далека від них і їх не стосується. Або навпаки — можуть розглядати російсько-українську війну під призмою кремлівської пропаганди. Хоча б той факт, що на Чернігівщині, звідки навесні прогнали окупантів, на розмінованих полях вирощують зерно, яке за програмою ООН призначене саме для африканських країн, означає, що у нас є багато точок дотику, через які можна порозумітися і зрозуміти одне одного», — переконана Алла Скорик.
У Римі делегація відвідала двосторонню конференцію з відновлення України, яку організував уряд Італії. Провели її в Палаці З’їздів 26 квітня за участю прем’єр-міністрів України та Італії, запросили близько 600 італійських і 150 українських компаній. Обговорили співпрацю у сферах відбудови, фінансів, фармацевтичної, космічної галузей та інновацій.
Читайте також: Три проєкти Суспільне Чернігів потрапили до шортлиста фіналістів конкурсу «Честь професії 2023»
«Італійці та світова спільнота бачать, що буде після, що буде справедливість, і ми маємо уявити відбудовану Україну: кожен будинок, кожну школу, кожну церкву. Це буде цеглинка у будинок Європи», — зазначила прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні.
У Римі медійники зустрілися з політиками, дипломатами, громадськими діячами у Литовському посольстві, організовану політиком, депутатом Європарламенту Андріусом Кубілюсом.
Групу українських журналістів також приймав у себе сенатор Гуліо Терзі. Він переглянув фото, відзняті фотокореспонденткою Катериною Клочко у Запоріжжі. Про евакуацію на вантажівках, про обстріл колони цивільних легкових авто, про руйнування житлових будинків і взагалі життів. Журналісти поговорили з ним про небезпеку розмов про «замороження конфлікту» чи «збереження обличчя росії», про кремлівську пропаганду, яку важливо визнавати воєнним злочином, а пропагандистів притягувати до відповідальності за розпалювання ворожнечі.
«Хочеться, щоб ці фото і наші історії допомогли європейським політикам вибудовувати нову систему безпеки на континенті й у світі», — каже Алла Скорик.
У Римі українські журналісти також зустрілися з італійськими колегами з журналу Formiche. Редакція італійського журналу розташована у стародавній будівлі в центрі Рима.
«Ми йшли на зустріч мармуровими сходами, повз статуї. Будинку 400 років, розповів редактор видання, а під час ремонтних робіт виявили ще давніший фундамент. Одразу подумала про свій Чернігів, який у середні віки за статусом і розміром, кількістю населення не поступався Парижу. Наскільки мало історичних пам’яток вдалося зберегти до наших днів, зокрема і через постійні війни. Що ми збережемо, доки дійдемо до фінішу в цій нашій битві? Що вціліє і хто з нас зможе вижити?» — роздумує шеф-редакторка.
В редакції італійського журналу Formiche залишився прапор України, підписаний учасниками журналістської делегації. Іноземні колеги запитували про роботу медіа біля лінії зіткнення, запитували українців про джерела натхнення.
«Я його шукаю і знаходжу в наших людях, які попри все відкривають бізнеси на прикордонні, які донатять на ЗСУ, які у боях чинять спротив армії, що вважає себе “другою в світі”, які народжують тут дітей, відбудовують свої житла і країну. А ще ті, хто зустрічає наших військових на звільнених від окупації територіях! Я бачила таких на Чернігівщині, Сумщині, Харківщині, Херсонщині… Натхнення нам, і побільше!» — каже Алла Скорик.
Суспільне Мовлення — найбільше незалежне медіа в Україні, до якого входять загальнонаціональні телеканали Перший та Суспільне Культура й радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, а також 24 місцеві телерадіокомпанії та супутниковий телеканал Суспільне Новини. Новини про Україну читайте на сайті suspilne.media та діджитал-платформах.
У Чернігівській області — це телеканал Суспільне Чернігів та Українське Радіо Чернігів.
Дивитися Суспільне Чернігів можна в ефірі та онлайн на сайті філії. Оперативні новини шукайте на діджитал-платформах:
* Зустрічі у Римі допомогли організувати й провести представниця IREX in Ukraine Олена Чепурна та старший Радник офісу Міжнародного Республіканського Інституту в Римі Tібо Музерг.