«Це історія про об’єднання», — автор проєкту «Славутич — це Україна» Андрій Тіток

«Це історія про об’єднання», — автор проєкту «Славутич — це Україна» Андрій Тіток

12 тра. 2023

Навесні 2022 року місто-супутник Чорнобильської АЕС Славутич пережило російську блокаду та спробу окупації. Майже рік по тому команда Суспільне Чернігів презентувала документальний проєкт «Славутич — це Україна», який описує ті події, — у неділю, 14 травня, о 21:00 дивіться його в ефірі місцевих каналів Суспільного Мовлення. 

Про історію створення проєкту та про його героїв розповідає його автор, продюсер новин Суспільне Чернігів Андрій Тіток.

Читайте також: «Славутич — це Україна» — цієї неділі на місцевих каналах Суспільного

Як з’явилася ідея розповісти історію про Славутич? 

— Ідея створити фільм і більше розповісти про ті події виникла тоді, коли 26 березня 2022 року я побачив неймовірні кадри мітингу в Славутичі, коли чи не половина міста вийшла на мітинг виганяти російських окупантів. Вже у квітні з’явилися перші інтерв’ю, але мені тоді здавалося, що цього недостатньо, щоб описати подвиг людей, котрі без зброї, з українськими прапорами й українськими гаслами вийшли виганяти російських окупантів.

Після наших перших двох фільмів — «Битва за Чернігів» та #Лютий #Опір #Прилуки — я зрозумів, що час знімати історію про Славутич. Хотілося розповісти не тільки про мітинг, а й про все, що це місто пережило.

Які факти й історії, окрім опору містян, ви взяли за основу для сценарію? 

— Ще коли російські війська були за 40 кілометрів від Славутича, місто опинилося в ізоляції, там була дуже складна ситуація з постачанням продуктів. У Славутичі не було свого виробництва хліба, люди самі почали його пекти. Склалась настільки складна ситуація з борошном, що їхній перший хліб був, фактично, з піском — з того зерна, яке вдалося відшукати. Крім цього, люди пережили шестиденний блекаут: місто ж будували по-сучасному, у них немає газу, і там все трималося на електриці. 

Читайте також: Документальна трилогія Суспільного «Битва за Чернігів» — дивіться англійською

Славутич обороняли три дні, героїчна рота місцевого військкомату та добровольці з ДФТГ (добровольчі формування територіальної громади — ред.). Я почав з ними спілкуватися, цікавитись, як проходили ці бої. Люди розповіли, що з автоматами й дерев’яними мінами три дні воювали проти танків, БТР-ів, мінометів.

— Також важливо було розповісти, що у Славутичі від заснування міста у 1989 році було 45% росіян, а у 2001 році — третина населення. Через стереотипи про проросійськість міста мешканці Славутича, коли виходили на мітинг проти російської окупації, думали, що людей збереться мало. Насправді ж все вийшло навпаки. Люди буквально голіруч прогнали російських окупантів. На мою думку, історія про Славутич — це історія про об’єднання. Цим фільмом хочу ще раз нагадати українцям, що лише в єдності сила — така сила, яка була у Славутичі 26 березня 2022 року.

Читайте також: Історії з прифронтової зони — у проєкті «ПОЗИЦІЯ УКРАЇНА» на Першому

Хто став героєм відео? Як ви їх шукали для інтерв’ю?

—  Головні герої фільму — мешканці міста, бо станом на 24 лютого у Славутичі було всього чотири кадрових військових. Решта 200 людей, що обороняли Славутич, — місцеві жителі. Ми звернулись до мешканців міста, активістів, журналістів, міського голову. Дуже велику роботу зробили місцеві журналісти, вони фільмували всі події.

Самі зйомки тривали близько місяця, над ними працювали, крім мене, два оператори Суспільне Чернігів — Олексій Жернов та Микола Іванчик, а також відеоінженер — Дмитро Сахон. Подальший продакшн фільму тривав близько двох місяців. Ми запрошували оборонців Славутича на місця боїв, цивільних — на місця, де вони зустрічали окупантів. У фільмі є унікальні кадри боїв, унікальні свідчення очевидців, частина з яких опублікована вперше.

Читайте також: Музеї Чернігова з нового циклу «Неокуповані» — на Суспільне Культура

Чому обрали саме таку назву — «Славутич — це Україна»

— Довго думав, як об’єднати історію боїв, блокади та протесту під один дах. Спочатку була робоча назва «Острів Славутич», бо це місто-острівець Київської області у Чернігівській, і воно опинилось в ізоляції після вторгнення російських військ на Чернігівщину та Київщину. Потім почали думати про ліпшу назву. Зрештою, вирішили спростувати міфи про проросійськість Славутича і показати той спротив, який чинили російським окупантам, зокрема, й етнічні росіяни. І ми взяли за назву основне гасло протестного мітингу — «Славутич — це Україна». 

Нагадаємо, «Славутич — це Україна» — третій документальний проєкт Суспільне Чернігів про воєнну агресію росії на Чернігівщині. Перший з них — трилогія «Битва за Чернігів», вийшла наприкінці 2022 року. Прем’єра другого — #Лютий #Опір #Прилуки — відбулася у лютому 2023 року. 

Суспільне Мовлення — найбільше незалежне медіа в Україні, до якого входять загальнонаціональні телеканали Перший та Суспільне Культура й радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, а також 24 місцеві телерадіокомпанії та супутниковий телеканал Суспільне Новини. Новини про Україну читайте на сайті suspilne.media та діджитал-платформах.

У Чернігівській області — це телеканал Суспільне Чернігів та Українське Радіо Чернігів.

Дивитися Суспільне Чернігів можна в ефірі та онлайн на сайті філії. Оперативні новини шукайте на діджитал-платформах: