Фіксуємо, документуємо і розслідуємо воєнні злочини від моменту повномасштабного вторгнення, — Алла Скорик
Місцеві команди Суспільного Мовлення об’єднались у хаби, кожен з яких отримав спеціалізацію. Над чим працюють команди у Чернігівській, Сумській та Полтавській областях, які нові проєкти можна від них чекати найближчим часом? Розповідає шеф-редакторка північно-східного хабу Суспільного Алла Скорик.
Чернігів став центром північно-східного хабу Суспільного. Що це означає на практиці?
— Північно-східний хаб Суспільного об’єднує три регіони: Суми, Полтаву, Чернігів. Два регіони — прикордонні з росією, там ведуться бойові дії, є загроза пересування диверсійно-розвідувальних груп. Робота хабу орієнтована на інформування регіонів через різні платформи і створення контенту, який буде цікавим перш за все локальній аудиторії, а також всій Україні та за кордоном. Просто зараз увага прикута до прикордоння Сумщини, наші репортери розповідають про евакуацію людей і тварин, про обстріли сіл та їхні наслідки. Зараз у зв’язку з безпековою ситуацією нам важко реалізовувати спільні спецпроєкти, але ми тримаємо в голові перелік тем і плануємо попрацювати разом над створенням контенту та навколоконтентних подій (те, чим займатиметься команда хабу, окрім виготовлення контенту — ред.).
Читайте також: Суспільне збільшує кількість випусків новин вдень
Хаби Суспільного мають спеціалізацію. Яка вона у північно-східного хабу?
— Хаб спеціалізується на висвітленні тем воєнних злочинів, відбудови, демографії та соціальної підтримки ветеранів. І це стосується не лише регіональних історій. Наприклад, до річниці геноциду в Руанді наш хаб готує експлейнер, щоб пояснити аудиторії, що 30 років тому відбулося на Африканському континенті, розповімо про роль медіа та пропаганди, й головне — про покарання: коли і як воно наздогнало організаторів і виконавців масового вбивства людей. В роботі розслідування про удар по драмтеатру у Чернігові, про катівню у Вишневому.
Команда Суспільне Чернігів багато працювала над фіксацією воєнних злочинів росіян: від репортажів про щоденні обстріли прикордоння до документальних фільмів. Розкажіть про це детальніше.
— Ми фіксуємо, документуємо і розслідуємо воєнні злочини від моменту повномасштабного вторгнення.
Фото: Суспільне Чернігів
Відео і свідчення, відзняті нашою командою, є в основі матеріалів слідства".
Тут ми співпрацюємо з правоохоронцями, з генпрокуратурою та Службою безпеки України. Ми розуміємо, який пласт роботи зараз на плечах наших правоохоронців і юристів-міжнародників. Десятки тисяч воєнних злочинів, а їхня кількість щодня зростає, — це все ускладнюється тим, що війна й активні бойові дії тривають. Наші журналісти напрацьовують алгоритми, як працювати з розслідуванням воєнних злочинів у таких умовах. Пошуки затягуються на місяці, роки, і ми час від часу покладаємося на журналістську вдачу. Унікальне розслідування зробила команда Інни Білецької та Алли Садовник, яка змогла ідентифікувати головного підозрюваного у справі ув’язнення людей у підвалі в Ягідному. Це російський військовослужбовець із позивним «Кльон». Завдяки роботі журналістів вдалося з’ясувати його ім’я та прізвище, десятки потерпілих упізнали його на фото, а справа готується до розгляду в суді. Наше завдання — зробити так, щоб покарання за злочини відбувалося, максимально сприяти цьому і не припиняти пошуки російських воєнних злочинців. Команда Суспільне Чернігів, починаючи з осені 2023 року, працювала над розслідуванням удару «Іскандером» по драмтеатру, який стався 19 березня 2023 року. Скоро буде прем’єра нашого документального проєкту, тому деталі повідомимо згодом. Все, що можу наразі сказати: нам вдалося поговорити з кількома командирами російських ракетних військ, які, ймовірно, причетні до удару. А це насправді величезна журналістська удача, бо такі війська надзвичайно засекречені, вони зазвичай блокують невідомі номери, особливо командири.
Читайте також: Україна – Косово — відбірний цикл Євро-2025 серед жінок на Суспільному
Які з ваших матеріалів привертають найбільшу увагу аудиторії?
— Інтерв’ю з Олексієм Анулею, військовослужбовцем, який у Лукашівці потрапив у полон до росіян, набрало 1,7 мільйона переглядів. Вийшла дуже чесна, відверта розмова, до якої, направду, Олексій готувався понад рік. Те, що він зміг розповісти про свій полон, важко слухати. Нашій команді запропонував допомогу з перекладом наш читач. Просто написав в особисті, що зробить це для нас безкоштовно, бо це важливо почути іноземній аудиторії. Географія переглядів дуже різна, найбільше інтерв’ю дивилися із Києва (19% від загального трафіку), а ще Львів, Дніпро, Одеса, Харків. 30% переглядів — це іноземна аудиторія: Польща, Німеччина, Сполучені Штати Америки, росіяни традиційно дивляться (3%).
Фото: Суспільне Чернігів
Ми читали коментарі під цим інтерв’ю, люди ділилися, що ставили на паузу, щоб виплакатися і продовжували дивитися далі, просили перекласти цю розповідь англійською”.
До другої річниці повномасштабного вторгнення ми підготували цикл репортажів «На кордоні», де розповіли про те, як змінилося життя в громадах, що межують з росією. Це Семенівка, Сновськ, Городня, Новгород-Сіверський. Тут ми показуємо тенденції: про що говорять люди на вулиці, про їхні тривоги та сподівання, про плани, які не змогли реалізувати через війну.
Торік Суспільне Чернігів випустив документальні проєкти «Битва за Чернігів», «Славутич — це Україна», «#Лютий #Опір# Прилуки». Чи є в найближчих планах продовження роботи у великому документальному жанрі?
— Так, на етапі постпродакшену зараз перебуває наш документальний проєкт «Трагедія в драмі», автор цього розслідування Андрій Тіток, який минулого року здобув премію «Честь професії» за свою роботу «Битва за Чернігів». Цей документальний проєкт виготовляли спільно з командою розслідувачів Суспільного: Інною Білецькою, Аллою Садовник та Владиславом Васильченком. У них величезний досвід таких робіт. Для Чернігова удар по драмтеатру став першим після деблокади, він забрав життя семи людей, сотні цивільних отримали поранення. Цей удар залишив багато запитань, і ми намагаємося знайти на них відповіді.
Фото: Суспільне Чернігів
Чернігівщина була однією з пілотних областей з розбудови гіперлокальної мережі. Як ви співпрацюєте з жителями громад?
— Їхні матеріали ми називаємо «життя, яке воно є — справжнє». У нас працює корпункт в Новгороді-Сіверському, який закриває віддалену північну частину Чернігівщини та Сумщини.
Матеріали, які готують гіперлокальні журналісти, завжди набирають велику кількість переглядів і коментарів".
Оцей матеріал — поїздка разом із поштарями у віддалені села Семенівської громади — був найнебезпечнішим для команди Суспільне Чернігів. У ці села, окрім пошти, більше не їде ніхто. Листоноші везуть туди пенсії, газети, хліб, медикаменти. Офіційно вважається, що людей більше в селах немає. Абонентів там рахують за користувачами електроенергії, але через постійні обстріли села знеструмлені. Їхати туди було страшно не стільки через обстріли та ворожі дрони, у ці села і вздовж доріг заходять ДРГ, можуть розстрілювати автомобілі. Окрім війни і прикордоння, наші журналісти з громад розповідають унікальні історії людей.
Одна з них — про 23-річну дівчину, яка була моделлю, вона повернулася з Європи у село, де народилася, і взяла під опіку чотирьох дітей.
Окремо хочу відзначити роботу команди з Прилук, це також наші гіперлокальні журналісти, які пройшли навчання на Суспільному. Кореспондентка Надія Мартишко, оператор Дмитро Потіпака знаходять дивовижні історії із півдня Чернігівщини. Наприклад, про корову-рекордсменку, яка дає 72 літри молока в день. Вони висвітлюють і теми воєнних злочинів, і відбудову, і політично-соціальні теми.
Які виклики стоять перед вами та командою і що допомагає їх долати?
— Ми дуже хочемо влітку влаштувати зустріч-тімбілдинг для креативної частини команд хабу, щоб усім зустрітися, отримати зоровий контакт і побудувати містки. На Сумщині зараз неспокійно, команда справді працює в режимі воєнкорів, ми постійно на зв’язку з головною редакторкою бюро, щоб бути готовими допомогти у разі потреби. Телефоную і завжди чую: «Ми справляємося, у нас все гаразд». Такий період треба пережити. І знову ж таки — безпекова ситуація трохи посунула наші плани про організацію спільних навколоконтентних подій, а це — і презентації фільмів та проєктів, і тематичні зустрічі. Однак ми віримо, що продовжимо роботу і в цьому напрямку.
Фото: Суспільне Чернігів
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Новини, Суспільне Культура, Суспільне Спорт та національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих діджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатека — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.