«Ми — не герої, ми були поруч із героями, які нас захищали», — добірка інтерв’ю з медиками Чернігівщини
День медичного працівника в Україні тепер відзначатимуть щороку 27 липня. Таку дату визначив указ Президента України від 13 червня 2023 року. Раніше День медика відзначали 18 червня.
Команда Суспільне Чернігів у 2022-2023 роках розповіда чимало історій про українських медиків та їхню роботу в умовах повномасштабної війни.
Читайте також: «Інший фах» на Суспільному — мотиваційні історії про зміну професії під час війни
«Насправді ще з 2020 року ми бачимо, наскільки багато сюжетів, тем та інтерв`ю ми присвячуємо медикам. Українці пережили Covid-19 — це був серйозний стрес. Потім почалось повномасштабне вторгнення — чернігівським медикам довелось працювати в умовах фактичної блокади, величезної кількості травм, незвичних і нетипових для Чернігівщини, коли йшлося про виживання та порятунок людей.
У нас протягом цих років виходило дуже багато важливих історій, сюжетів, інтерв’ю про медиків. Ми вирішили зібрати деякі з них у добірку і показати, що відбувалося та яку місію зараз медики виконують в нашому суспільстві, — наскільки змінилися умови праці, підходи, довіра до них за цей час», — говорить шеф-редакторка Суспільне Чернігів Алла Скорик.
Читайте також: Найцікавіше за тиждень від Суспільне Чернігів: 20 — 27 липня
«Вчаться сідати, ходити та говорити»
У реабілітаційному відділені 4-ї міської лікарні у Чернігові проходять реабілітацію хворі після інсультів, а також українські військові після важких поранень на полі бою.
Нині відділення повністю заповнене, а на реабілітацію до лікарні записуються в чергу.
Як проходить реабілітація військових, з яким обладнанням вони працюють та як відновлюються військові після поранень розповідає лікар фізичної та реабілітаційної медицини Олександр Лантух.
«Без ноги, без руки та все тіло обгоріле. Хлопцю був 21 рік»
«Найбільше запам’яталися двоє молодих хлопців — 20 і 21 рік, вони підірвалися на міні. Їх привезли до нас у шоковому стані», — так згадує один з перших днів російського повномасштабного вторгнення старша операційна медсестра Марина Голик.
Вона зробила вибір і залишилася рятувати життя під час блокади Чернігова. 24 лютого її телефон розривався від дзвінків рідних та вона була в операційній.
«Ми прийняли 57 чоловік за годину, причому деяких по частинах»
Завідувач торакального відділення Чернігівської обласної лікарні Олег Лузан рятував життя як військових, так і цивільних чернігівців у блокадному місті.
Спав поруч з пораненими в палаті, а всі дні активних бойових дій злилися в один жахливий «день бабака».
Про далеко не найкращі хвилини його життя, доріжки крові, які тягнулися з приймального відділення до операційної та життя й роботу в лікарні оточеного Чернігова.
«Пакую пораненого, а вже через декілька днів до мене приходить розуміння, що це був мій друг»
Олександр Бондар — історик у мирному житті розповів про роботу парамедиком у Чернігові під час бойових дій.
Він пройшов підготовку, тому 24 лютого одразу пішов записуватись добровольцем до лікарні, де отримав відмову.
Тому, вирішив приєднатися до загону швидкого реагування Червоного хреста України. Рятував людей після авіабомбардувань житлових кварталів і касетних обстрілів центру Чернігова.
«Я не можу розповісти яким чином, та ми справлялися»
«24 лютого 2022 року ми прийшли на роботу, а в нас не було жодного донора. Це був ще один жах на той момент, тому що ми розуміли, що ми знаходимось на передовій», — директорка обласного центру крові Лілія Бузницька.
Під час активних бойових дій на Чернігівщині обласний центр крові і його філія жодного дня не припиняли роботу, працювали цілодобово і без вихідних.
Центр крові зазнав два прильоти: 3 березня російський авіаналіт та 17 березня касетний обстріл. В результаті будівля та техніка постраждали.
Попри все, всі медичні заклади Чернігова й області були забезпечені компонентами крові, їх доставляли навіть до віддалених районів та окупованих.
«Док, ти давай мене бинтуй. Я на фронт, до хлопців»
«Я хотів поїхати на фронт і побачити все на власні очі, допомогти, бути корисним і спробувати себе у військовій медицині», – кардіохірург з Чернігова Ігор Венгер про роботу у стабілізаційному пункті на Донбасі.
Ігор Венгер – кардіохірург з 30-річним стажем у медицині. За сім років роботи саме кардіохірургом провів близько 1500 операцій на відкритому серці.
Яке рішення було ключовим для нього, щоб поїхати до стабілізаційного пункту, з якими травмами доводилось працювати, чи планує ще їхати на передову? Де він відчуває себе більше потрібним та як знаходить баланс між роботою та цивільним життям?
«Пологи протікали, як книжка пише»
Так сказав про складнощі під час активних бойових дій на Чернігівщині лікар-гінеколог Микола Бойко.
«Проблем на той момент не було. Були страхи, коли всі були налякані, та всі згуртувалися. Треба просто підтримувати жінку».
Як під час війни вагітним жінкам убезпечити себе та дитину, а також підготуватися до пологів. Та чи відомі випадки вагітності від російських військових на Чернігівщині?
«Дракон, що причаївся»
Більшість людей, що мали досвід незахищеного сексу, є носіями вірусу, що може викликати рак статевих органів. «Дракон, що причаївся» — так ще називають вірус папіломи людини.
У 2008 році німецький вірусолог Харальд цур Хаузен отримав Нобелівську премію. Він довів, що вірус папіломи людини викликає рак шийки матки.
В Україні вісім областей відносять до регіонів з найбільшою кількістю запущених випадків раку шийки матки, серед них і Чернігівська.
Як вірус папіломи людини проявляється в організмі, чи завжди призводить до раку та як від нього захиститися?
«Якщо підрахувати, то тільки я прооперував понад 10 тисяч пацієнтів»
«Чому ви приїхали до Києва, якщо у вас у Чернігові є Свєтлєйший?», – так кажуть колеги про лікаря-отоларинголога Анатолія Свєтлєйшого.
Кандидат медичних наук, Заслужений лікар України, а з вересня 2022 року ще й Почесний громадянин Чернігівської області. Після закінчення школи вступив до Київського медичного училища, потім служба в армії, Київський медичний інститут, Ніжинська міська лікарня, ординатура.
Понад 60 років у професії, враховуючи навчання, і 46 з них – спочатку завідуючим, а потім лікарем – працює в Чернігівській обласній лікарні. Підготував багато спеціалістів-отоларингологів, які сьогодні працюють в різних містах України.
«Авіанальоти були, наче маршрутки: за розкладом»
Хірурги, інтерни, медсестри, санітарки… Вони чергували кожні три години, день у день боролися із холодом і втомою, підтримували один одного, хоча кожний приховував свій власний страх.
Вони сумували за рідними, і хотіли б забути дитячі крики, і сльози. І навіть коли авіанальоти були, наче маршрутки – за розкладом, операційна здригалася і вібрувала від вибухів, вони не припиняли операцій, рятуючи поранених.
Про себе вони кажуть: «Ми – не герої, ми були поруч із героями, які нас захищали».
Ми пригадали далеко не всіх медиків Чернігівщини. Більше про них читайте на нашому сайті та дивіться відео на YouTube.
Суспільне Мовлення — найбільше незалежне медіа в Україні, до якого входять загальнонаціональні телеканали Перший та Суспільне Культура й радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, а також 24 місцеві телерадіокомпанії та супутниковий телеканал Суспільне Новини. Новини про Україну читайте на сайті suspilne.media та діджитал-платформах.
У Чернігівській області — це телеканал Суспільне Чернігів та Українське Радіо Чернігів.
Дивитися Суспільне Чернігів можна в ефірі та онлайн на сайті філії. Оперативні новини шукайте на діджитал-платформах: