Чернігівський суддя із дзюдо потрапив у ТОП-10 в Україні

Чернігівський тренер з дзюдо, директор дитячо-юнацької спортивної школи «Фортуна» Ігор Мараденко потрапив у десятку кращих суддів змагань з дзюдо. Рейтинг  - за підсумками минулого року. Про новий статус  Ігор дізнався на всеукраїнському чемпіонаті, який проходив 5-6 лютого у Черкасах. Приїхавши до Чернігова,  повернувся до тренувань  зі своїми учнями. Знімальна група UA:Чернігів побувала на занятті. Як Ігор Мараденко виховує характер потенційних чемпіонів та хто судить суддів – про це у матеріалі.   

«Дзюдо взагалі перекладається як гнучкий шлях. А філософія така: гілка дерева, а на неї впав сніг, нападало багато снігу. Якщо жорстка гілка і мороз – вона зламається. А якщо м’яка гілка – вона прогнулася, сніг впав, і гілка на місці. Це – дзюдо. Гнучкий шлях. Використовуй силу суперника проти нього.»

Ігор Мараденко у спорті більше тридцяти років.  Зараз тренує три групи дзюдоїстів. Свій секрет наставництва поясняє так.

«Терпіння. Це найголовніше. Немає терпіння – немає тренера. Я пояснюю, що чоловік  має бути чоловіком, дівчинка  має бути дівчинкою. Вони мають бути чесними, благородними, сильними, сміливими.»

Лія Богорад – дзюдоїстка: «Спочатку було важко це зробити. Якщо ти намагаєшся і дійсно хочеш чогось досягти. Він і пояснює і підтримує. Це були перші спроби зробити щось.»

Нікіта Денисенко – дзюдоїст: «Він сказав, що головне – іти до своєї мети, і все буде виходити.»

Поки Ігор Мараденко спілкується з нами, його підопічні  виконують стандартні вправи для розминки  м’язів. Тренер залишає своїх учнів на декілька днів майже щомісяця, загалом десь вісім-дев’ять разів на рік: їде судити інших спортсменів.  Змагання  всеукраїнського  і міжнародного рівнів він судить 15 років. За підсумками дві тисячі вісімнадцятого  увійшов у топ-10 суддів України.

«Протягом року кожному судді ставиться оцінка після змагань. І от відповідно до цих оцінок обирається десятка найкращих. Тобто за рік повністю моніторяться всі змагання, які я відсудив і мої оцінки, які я отримував. Так я і потрапив у десятку кращих суддів України.

Є комісари, судді міжнародної категорії. Вони також беруть участь у цьому конкурсі на звання найкращого судді. Вони все оцінюють,  і вони ж відбирають. Є комісія у складі якої 11 людей. Вони відбирають і потім оголошують своє рішення.»

Ігор Мараденко каже: своїм учням може лише давати вказівки і настанови.

«На змаганнях я своїх не суджу, тому що забагато емоцій, та й узагалі не можна своїх судити у нас за правилами. Своїх дітей судити не можна. Це буде виходити упереджено. Як би я не хотів судити чесно, все одно свій учень – ближчий.»