"Головний українізатор" Корюківської міськради - історія розвідника з позивним "Крук"

20:02, 14 жов. 2019
 

Головний українізатор та найсильніший працівник міськради. Так про свого підлеглого Івана Ващенка розповідає міський голова Ратан Ахмедов. На посаді Іван працює третій рік. До цього рік воював на фронті розвідником. Йому 29, три роки він працює в Корюківській міській раді провідним спеціалістом юридичного відділу.

Зараз він в діловому костюмі. 4 роки тому носив камуфляж. В 2015 році його призвали за мобілізацією. Іван Ващенко:

"У мене і тато служив, і дідусь служив, і для мене це обов’язок громадянина України".

Іван згадує свої перші враження від Донбасу. Місцеві, каже, зверталися до нього українською:

"Ми проїжджаємо, і там будиночок такий, там сидять бабусічки, і одна з них така дивиться на нас. І спочатку ми їдемо, а там подалі ще багато машин. І вона така - «куди ж ви, синочки, їдете», і це було дуже приємно".

Рік на Донбасі Іван служив розвідником, тому про деталі операцій, в яких брав участь розповісти не може. Чим займався на війні, каже так:

"Це отримання інформації про ворожі позиції, пересування ворожої техніки особового складу, контрдиверсійна робота, спостереження, прослуховування".

Серед історій, які може згадати, каже Іван, хіба напівжартівливі:

"Товариш, мій друг, Полакс, будить мене, каже - Крук, що то таке? Він дивиться в тепловізор, і там щось незрозуміле по полю бігає. Ну що таке, і я дивлюсь - невеличке, з великою головою, там стрибає. А це просто було маленьке лисеня, і воно гралось там з мишами, чи з чим, і воно само по собі ще не сформоване - голова велика, а тулуб маленький. Він каже, щось страшне, чупакабра, каже".

Працювали, каже Іван, завжди вночі. Вогнище розводити не можна було, аби їх не побачив ворог.

"Ми зайняли позиції біля водойми, це вже була пізня осінь, і це вже було -5, чи -7. У всіх спальники були нормальні, спальник витримує 18 градусів, написано. І, як виявилось, це зовсім неправда - настільки було холодно, що прямо пробирало. Вітер пронизуючий такий, що сиро і холодно".

Іван каже, хлопці з якими ходив у розвідку, стали його вірними друзями.

"Я був з 7 людьми у всіх ризикових ситуаціях, і ці люди - це справжні люди. У нас було відділення добровольців, і всі, хто там був, - всі пішли добровільно. Я пишаюсь тим, що мені пощастило з кожним з цих людей рік пробути пліч-о-пліч, і ніхто не показав себе як слабак чи боягуз".

Вдома Іван тримає фотографії з часів служби в армії. Всі вони зроблені до фронту, під час двомісячного навчання. Потім фотографуватися не можна було. Мати Івана Тетяна каже, найважче було дочекатись дзвінка від сина:

"Найважче було дочекатися дзвінка, тому що розвідник, з особистого телефону він практично не дзвонив. Телефонував з різних. Я і чекала ті дзвінки з чужого номера, але я їх і найбільше боялась".

Після року на фронті Іван повернувся додому. Каже, спершу було незвично, бо не було точного розпорядку дня, як на службі.

"Я такий щасливий, що я пристав на пропозицію Ратана Ратановича і подав документи".

Міський голова Ратан Ахмедов каже, Іван – найсильніша людина та головний українізатор міськради.

"Ми працюємо з Іваном уже третій рік, і я можу охарактеризувати його тільки з позитивної сторони. Він як людина військова, як ветеран так само відповідально ставиться до роботи. Я хочу сказати, що це наш українізатор міський - він розмовляє українською, намагається і нас спонукати, щоб ми викидали зі свого лексикону суржик. Також він є трендовим і в стилі в міській раді".

Сергій Яковець, колега Івана Ващенка, розповідає:

"Коли він прийшов на роботу, він ввів невеличку традицію - якщо до нас заходять люди похилого віку, чи з дітками, то це завжди видавався шоколад".