Костюми героїв комп’ютерних ігор, іграшки на радіокеруванні та предмети побуту зі сміття, яке самотужки переробляють, виготовляють діти із села Загребелля

Костюми героїв комп’ютерних ігор, іграшки на радіокеруванні, предмети побуту – все це з пластику роблять під час літніх канікул діти з села Загребелля, що на Сосниччині. Згуртував їх житель села Ігор Зайченко. Разом з хлопцями збирає пластиковий непотріб, перероблює його на приладах, які змайстрував сам. За допомогою комп’ютерної програми та 3D-принтера виготовляє різноманітні речі.

Десятеро хлопців разом зі своїм керівником Ігорем Зайченком збираються у сільському клубі. Готують пластик до моделювання. Михайло Сафіулін показує вироби.

«Ось такий шолом Залізної Людини, потім ще надрукували шолом Церехава. Це з комп’ютерної гри. Також він хоче розробити весь костюм головного персонажа цієї гри.»

На іншому пристрої, який Ігор також зробив сам, пластикова стрічка переплавляється на нитку.

Далі діти працюють з комп’ютером.

«Я відкриваю програму, де можна створювати 3D-моделі. Я ось створив чохол для телефону. Можна його завантажити у спеціальну програму, аби 3D принтер друкував сам.»

Ігор вдома за допомогою 3D-принтера роздруковує змодельовані дітьми речі.

«Я з дитинства займаюсь такими фігурками – моделюванням. Років шість тому подумав – якщо я вмію. То навчу цьому дітей. Років три або чотири займався з дітьми на волонтерських засадах. Торік взяли мене на пів ставки в будинок дитячої та юнацької творчості. Тепер є заробітна плата, яку ми використовуємо на придбання матеріалів. (одягає деталь на руку) Частина костюма. Це весь костюм буде такий. Кілограмів 20.»

Окрім костюмів, діти моделюють іграшкові машини на радіокеруванні.  В них окремі деталі з переробленого пластику.

Максим Сафіулін, вихованець гуртка моделювання з села Загребелля: «Це твоя? Так. Вона діє чи треба щось дороблювати? Діє.( показує як їздить машинка на радіо керуванні) Від двох до трьох місяців довелося її робити.»

Ігор Зайченко, керівник гуртка моделювання з села Загребелля: «Люди просять то запчастину якусь в станок, то шестерню – можемо друкувати.  Допомагаємо таким. Бо буває й таке, що немає де купити деталі. У нас є можливість – надрукували.»

Хлопці разом з керівником самі про себе монтують відеоролики. Викладають в мережу Інтернет. Так про їх роботу дізнаються в інших районах області.

«З Корюківки, з Ніжина. Хочуть для себе, але, може, у них воно переросте в гурток. Може, зацікавляться, захочуть з дітьми займатися.»

Ігор каже – на моделюванні не зупинятимуться. Будуть залучати до співпраці дівчат, аби поєднувати в костюмах пластикові деталі та тканину.

«Плануємо провести в майбутньому комікон. Будемо й шити. Виникла думка спочатку надрукувати. Це моя думка. Підтримують діти чи ні. Підтримуєте? Так, звісно. На даний момент це дуже популярно.»