Родина Тимофєєвих виховує п’ятеро синів і мріють взяти під опіку ще четверо дівчат

Четверо рідних синів, один – під опікою, ще чотири його сестри можуть приєднатися до сім’ї найближчим часом. Багатодітна чернігівська родина Тимофєєвих хоче створити будинок сімейного типу. Мати Оксана Тимофєєва сама виросла у багатодітній родині, тому, як сама каже, з дитинства мріяла мати повну хату дітей. Її чоловіку Андрію рішення про створення будинку сімейного типу далось не легко. Історію родини Тимофєєвих до дня сім’ї розкаже Альона Макаренко.

Це – чернігівська родина Тимофєєвих. Гостей вони чекали зранку. Зустрічають - стравами власного приготування, які не встигли з’їсти.

«Один, значить, яйця з цукром. Другий муку додавав. Третій молочко. І так вони втрьох місяць, це Діма, Тіма й Філя, найменші. А старші вже на сковорідку, перевертають. 00:56-01:06 Вареники вони вже полопали, тому що встали ми рано. Вареники зробили з полуницею. Діти теж ліплять. Це, до речі, все діти затискали.»

Тато Андрій Тимофєєв відлучився з роботи й підходить пізніше.

Тепер вся родина в зборі. Оксана та Андрій Тимофєєви виховують чотирьох рідних синів і одного прийомного. Їм від 4 до 12 років. Троє старших вчаться в школі, найменші відвідують садочок. До домашньої роботи стають всі разом.

Тато Андрій працює на СТО. Мама домогосподарює, підробляє аніматором, вчителює у недільній школі, займається волонтерством. Аби підтримувати у побуті й стосунках порядок, в сім’ї встановили такі правила.

«Не битися, не обзиватися і слухатися батьків. Слухатись батьків – воно дуже велике. Тут можна додати від себе. Я ж тобі казала! – Так цього немає в правилах! – Але ж слухатися батьків – це правило!»

«Багатодітній мамі, я вважаю, дуже пощастило, тому що стільки дітей. У мене запитують: коли ти все встигаєш, стільки дітей? Кажу, так от, стільки ж дітей – тому і встигаю. Один посуд миє, інший вареники ліпить, другий пилососить…»

10 травня батьки відсвяткували десятирічний весільний ювілей. Андрій каже, цю дату пам’ятає добре, бо навмисно одружився за день до своїх іменин. З датами народження дітей, каже, біда.

Оксана виросла в багатодітній родині і з дитинства мріяла, як сама розповідає, про власну повну хату дітей.

«Сусідка моя, до неї приходила подруга і вона каже: це ж у тебе сусідка багатодітна, у неї багато дітей? – Так. – А чого вона постійно посміхається? Вона має бути зла, засмикана, замучена… А вона весь час посміхається. Вона нормальна взагалі?»

Усміхатися Оксана перестає, коли згадує історію 5-річного Дмитра, якого вони взяли під опіку півтора року тому.

«Він ночував у будці з собакою, забували його інколи його пустити додому ввечері. А у нашого Діми 4 сестри, з якими ми також ці півтора року спілкуємося. Вони в інтернаті «Черешеньки» Коропського району. Аліна, Альона, Катя і Юля. 16,15,13 і 11 років.»

Тепер, аби воз’єднати дітей, Тимофєєви вирішити забрати дівчат до себе.

«Ми з сьогоднішнього дня проходимо курс прийомної родини. Була тимчасова опіка, нам зробили соціальні служби тимчасову опіку по факту проживання його у нас. Зараз ми робимо прийомну родину, тому що ми хочемо в майбутньому забрати сестер і зробити будинок сімейного типу.»

Андрій каже, йому це рішення далось не легко.

«Це важке рішення насправді, тому що я був проти вдома такого. Мені вистачає веселощів, як ви зрозуміли, з головою. Дуже непросто далося це рішення. Але у підсумку я сказав – я поїду до дівчат, познайомлюся і дам тобі відповідь. Але познайомившись з дівчатами я… - Ми виходимо з машини і вони: «Приїхали!». Обіймають нас, як рідних, цілують. – Так, чужі зовсім діти.»