Словник новітнього воєнного сленгу зібрала десятикласниця з Ріпкинської гімназії

Словник новітнього воєнного сленгу зібрала десятикласниця Ріпкинської гімназії Карина Бевзюк. Свою науково-дослідницьку роботу вона захистила в Малій академії наук. Воєнний сленг школярі з учителями збирали рік - від родичів, знайомих, через телебачення та Інтернет. Згодом волонтери використали ці слова при створенні календаря, гроші від продажу якого пішли на потреби армії. Що таке покемон, дискотека, підсніжники та бобри мовою бійців – знає наша Альона Макаренко.

Балабаси – волонтерські смаколики, зашквар – все погано, мультик – універсальне камуфляжне забарвлення, нора – бліндаж.

Воєнний сленг в стінах Ріпкинської гімназії звучать не випадково. Протягом року його тут збирали, розшифровували і структурували в словник. Все – для науково-дослідницької роботи десятикласниці Карини Бевзюк.

Наталія Полевик, науковий керівник: «Ідея в минулому році прийшла вчителям, мені, моїй колезі, коли ми обирали роботу для захисту в МАН. Чому саме ця тема. Ну, по-перше, дуже багато наших випускників, випускників нашої школи були учасниками воєнних дій, були в АТО. Вони приходили, ділилися своїми спогадами, своїми враженнями. Коли в нас виникла ідея з темою, чому ми звернулися до Карини. Її родина – волонтери. З перших днів АТО вона почала допомагати нашим хлопцям.»

Дівчина каже, на написання словника погодилася не роздумуючи. Робота забирала багато часу, але приносила не менше задоволення.

«Це більше таке душевне, навіть не по предмету, українській мові й мовознавству. Тут більше те, що до душі лежить.

Коли ми працювали над лексикою, ми помітили, що вся вона дуже емоційна. Вона емоційно забарвлена. Передає не лише назву якогось предмета чи поняття, а й ставлення до цього предмета, явища і людей.»

Частину воєнного сленгу  та значення цих слів дослідникам розповіли безпосередньо учасники АТО. Решту черпали від родичів, знайомих, з телебачення та інтернету.

Наталія Полевик, науковий керівник: «Ми просили, будь ласка, діти, спитайте у своїх родичів. І вони нам приносили на листочках записані, ось це слово так означає, це слово те означає. Вони таким чином приносили нам матеріал і ми вже їх тоді обробляли, групували. Більшість були відкриті, дуже багато інформації давали. З таким натхненням. Із задоволенням. Знаєте, вони зрозуміли, що вони там не просто так, що їх цінують, що їх служба потрібна.»

Словник побудований за розділами, слова розписані в алфавітному порядку. Тут є сленгізми для найменування зброї, воєнної техніки, предметів побуту та людей. Загальної їх кількості не рахують через те, що словник постійно поповнюється. У лютому Катерина Бевзюк захистила науково-дослідницьку роботу в Малій академії наук, від журі отримала 44 бали з 45.

Ганна Баран, кандидат філологічних наук: «Дитина в темі розібралася. Робота була виконана на дуже високому рівні. Вже склався цілий пласт лексики, з яким необхідно працювати й розуміти як він має входити в мову, як він повинен вживатися в словнику українця. Тому мені здається, що робота ця надзвичайно актуальна.»

Учасник АТО Денис Ломакін каже, у мирному житті воєнним сленгом не користується. Проте створення словника вважає справою потрібною.

«Насправді, для цивільного населення це в принципі як нагадування про те, що у нас все таки йде війна в країні. А для тих же АТОвців – їм буде приємно, що їх пам’ятають, що ці слова, які народились безпосередньо в процесі їхньої участі в бойових діях, вони будуть комусь знайомі і їх будуть розуміти.»

Користуючись нагодою, перевіряємо, чи знає учасник АТО слова зі словника.

«Ніштяками зазвичай називали презенти з дому, презенти від волонтерів, тобто всякі речі, які були недоступні бійцям і тому серед бійців називались ніштяками. Дискотека – це як у цивільному житті, зі світломузикою, з гучними звуками – точно так само і в АТОвців, дискотека це коли відбуваються обстріли, чи коли підступають і починаються якісь бойові дії. Підсніжниками називали в деяких підрозділах осколки, які діставали зазвичай зі шкіри. Бобри – це доблесні інженери, які займаються будуванням бліндажів, будуванням траншей та інших споруд, тому що вони копаються в землі й рубають багато лісу, тому їх називають борбрами.»

Ганна Баран, кандидат філологічних наук: «Зрозуміло, що тут асоціація певна, за асоціативним таким поняттям, за асоціативним рядом виникають такі нові значення слів.»

Зупинятися на цьому ріпкинські дослідники не збираються. Нині ж частину зібраних ними сленгів уже використали волонтери при створенні календаря, кошти від продажу якого пішли на потреби армії.

«Наприклад, 10 отаких календарів – це 1 тепловізор. Тобто гроші, які йдуть від продажу цього календаря йдуть повністю на потреби армії і нам було приємно долучитися до цього благородного діла.»