«Словник говіркових, розмовних, рідковживаних та застарілих слів української мови» презентували сьогодні у Чернігові в бібліотеці імені Коцюбинського

20:09, 21 лис. 2019
 
«Словник говіркових, розмовних, рідковживаних та застарілих слів української мови» презентували сьогодні у Чернігові в бібліотеці імені Коцюбинського

Одна річ може мати до 30-ти різних назв українською – їх можна дізнатися зі словника, який зібрав Микола Ткач. «Словник говіркових, розмовних, рідковживаних та застарілих слів української мови» презентували сьогодні у Чернігові в бібліотеці імені Коцюбинського.  Це остання робота Миколи Ткача. Він помер через три дні після її завершення. Словник з’єднує говірки різних етнічних груп з усієї України, каже брат покійного автора Михась Ткач.

Михась Ткач, рідний брат автора словника, гортає сторінки книги перед початком презентації.

Михась Ткач, видав книгу брата: «Як пішов з життя, десь за три дні він його закінчив, хоча і не сподівався. Скинув на флешку, і я вирішив його видати словник. Для мене - це мій борг перед братом.»

Каже, слова іноді самі знаходили брата, деякі підказували друзі.

Михась Ткач, видав книгу брата: «Давали йому там друзі в регіонах. Це словник всієї України. Ми, наприклад, якось називаємо одну річ, а десь по-іншому. І там цілий перелік, і там цілий перелік назв на один і той самий предмет.»

У  «Словнику говіркових, розмовних, рідковживаних та застарілих слів української мови» вміщено 100 тисяч слів на одній тисячі сторінок. За словами брата Михася Ткача, Микола працював над словником останні 7 років.

Владислав Савенок, товариш Миколи Ткача: «У мене завжди був агент Миколи Ткача - Михась Ткач. І він мені розповідав про словник. Я його ще не бачив, Михайло Михайлович готував його до друку, але я виріс з тих країв, де і росли Ткачі. Ми з Менського району, і я трошки знайомий з менським діалектом: «кень», «вел», «фирточка». 

Олена Мамчич, завідувачка кафедрою мов і методики їх викладання «Національного університет «Чернігівський колегіум»: «Це праця всього життя. І людина створила такий словник, який залишиться у пам’яті багатьох поколінь нашої свідомості.»

Зокрема, у словнику є слова: «боєзун» і «курдупель». Запитуємо у людей, чи знають, що вони означають.

«- Боєзун»? Так сходу і не скажу. - А «курдупель»? - Це маленька дитина.»

«Це треба подивитися, я не готова так відповісти. В залежності від місцевості, воно може мати різне значення. Наприклад, «посадити горщика у піч» в одній місцевості буде «рогач», а в іншому це буде «ухват». 

За словником Миколи Ткача «боєзун» - це слово «боягуз», а «курдупель» - «маленька дитина». Ознайомитися зі словником можна у бібліотеках Чернігова.