В селі на Новгород-Сіверщині відродили старовинний млин

Мелють збіжжя на млині 18 століття. В селі Студинка, що на Новгород-Сіверщині, селяни взяли устаткування з трьох зруйнованих водяних млинів та зібрали з них один.

Механізм тепер обертає електродвигун – річки в селі пересохли.  Мірошник Микола Ірха каже – тепер зерно везуть з навколишніх сіл.

Студинський мірошник Микола Ірха звозить зерно на млин. Каже – за день меле близько триста кілограмів борошна. Замовлення приймає від жителів двох сіл – Студинки та Об’єнаного.

Анатолій Бадун житель села Студинка

«Сьогодні намололи десь 170 кілограмів. Зерно привозили і жито, і пшеницю. Маємо невеликий достаток. Тому всі люди звертаються до послуг млину».

Селяни мелють зерно для годівлі скота. Для молоття борошна на хліб такий млин теж підходить – каже мірошник Микола. Та попиту на таку послугу немає.

Микола Ірха мірошник 

«Пшениця, овес, кукурудза. Кукурудза – найкраще, пшениця теж. Овес, якщо вологий, то гірше. А ось це дивіться – пшениця чиста. Машина працює».

Мірошник пригадує – коли річки Лоска та Срібленка замулились і майже пересохли, селяни взяли частини трьох водяних млинів та склали з них один. Зробили дерев’яний поміст. Замінили гнилі деталі. Поставили на млин електродвигун.

 Михайло Науменко голова  Об’єднанського комунального господарства

«Цей млин перевезли у будівлю колишньої пожежної охорони. Камені, ось цей весь привод, жолоби, ось бачите – це регулювання дерев’яне, автентичне».

Михайло Науменко показує місце, де збереглися залишки водяного млина. Селяни називають його Сухомлин.

Михайло Науменко голова  Об’єднанського комунального господарства

«Це один з останніх семи млинів, будівля якого збереглася. Звідси бралися запчастини до того млина, тут ще залишилися камені, тут було ще з того боку колесо. Ці камені навіть нові, ще не використовувалися. Бачите 1978 рік – дата виготовлення».

Михайло Науменко каже – чотири століття тому в цій місцевості працювало сім водяних млинів.