Як пройшов День пам’яті Героїв Небесної сотні на UA: ЧЕРНІГІВ?
20 лютого всі телеканали Суспільного провели спеціальний ефір до Дня пам’яті Героїв Небесної сотні. Упродовж усього дня, із 9:30 до 21:00, без перерв на рекламу на Суспільних телеканалах UA: ПЕРШИЙ, UA: КУЛЬТУРА, UA: КРИМ, а також в ефірі всіх телеканалів регіональних філій Суспільного виходили студійні програми та включення з регіонів, столичних пам’ятних місць і з-за кордону, прямі трансляції офіційних заходів та документальні стрічки про трагічні дні 2014 року.
UA: ЧЕРНІГІВ також підготували тематичні сюжети та провели марафон до Дня пам’яті Героїв Небесної сотні у ранковій студії. Зокрема до неї завітали представники інституту післядипломної педагогічної освіти Олександр Мокрогуз та Аліна Клепак, які розповіли про рекомендації Міністерства освіти і науки щодо викладання школярам подій Революції Гідності. Вони зазначили, що починати говорити про це слід ще з 5 класу, даючи учням загальне розуміння понять. Вже в 11 класі ця тема вивчається детальніше — з розглядом причин та наслідків революційних процесів.
Як педагоги працюють з молоддю та як доносять до неї інформацію про Майдан п’ятирічної давнини, UA: ЧЕРНІГІВ показали на прикладі чернігівської школи №27. Заступник директора з виховної роботи Денис Домоцький та школярі придумали власний спосіб поширення інформації — тут діти розповідають дітям. Група учнів проходить по класам та розказує іншим школярам про Революцію Гідності. Головні критерії, якими при цьому керуються, — ненав’язливість, тактовність, право на власну думку.
Окрім методичних матеріалів для вчителів, Міністерство освіти і науки випустило параграф до підручників, де описані події Революції Гідності. Чи відповідають вони тому, що дійсно відбувалося на Майдані, попросили прокоментувати учасника Революції Максима Конашевича та очевидця Костянтина Давиденка. Обидва погодилися, що викладена інформація відповідає дійсності і може вважатися об’єктивною. Проте були і певні зауваження. Наприклад, чоловіки сумніваються у достовірності твердження, що на Майдані не було правопорушень, але при цьому зазначають, що на його території не розгромили жодного магазину, а єдині спалені автомобілі були міліцейськими. Крім того, Костянтин Давиденко, зауважив, що у підручнику недостатньо уваги приділили правоохоронцям та не вказали, що протестувальникам вдалося захопити будівлю КМДА.
Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Чернігівського історичного музею імені Тарновського Олександр Бондар в ефірі “Ранку на UA: ЧЕРНІГІВ” повідомив, що насправді чернігівських Героїв Небесної сотні не 3, як вважалося досі, а 4. Один із них постраждав під час повалення пам’ятника Леніну в Чернігові і згодом помер. Однак відомо про це стало зовсім недавно, тож невдовзі має початися дослідження цього факту. Також історик розповів про тематичну експозицію та виставку до Дня Героїв Небесної сотні в історичному музеї.
На питання ведучих про майбутній меморіал Героям Небесної сотні Олександр Бондар відповів так:
“Пам’ятник має бути. Але революція триває, вона ще не закінчилася. Як на мене, треба робити не один меморіал, а цілий комплекс, де має бути не тільки Небесна сотня, Майдан, а й революція 1917-1921 років. З точки зору історії Майдан — це просто продовження тих подій, які почалися в 1917 році. Вони були зупинені на більш ніж 75 років, але ця революція продовжується — гасла ті самі. І війна — це та ж сама війна, що була в 1917-1921 роках”.
Окремо на UA: ЧЕРНІГІВ відзняли ролики за участі чотирьох майданівців — Юрія Коноплі, Андрія Кудабекова, Володимира Поліщука та Олександра Чмира. Учасники подій поділилися своїми спогадами про найгарячіші дні Революції, про бої та розстріли. Чоловіки згадали, як опинилися на Майдані, як тримали оборону, розповіли, який головний урок засвоїли у ті дні.
“Це п’ята річниця розстрілів на Майдані. В першу чергу, ми намагалися зібрати свідчення людей, які з 18 по 20 лютого були безпосередніми учасниками тих подій. Ми записали чотири історії, при цьому старалися створити схожу атмосферу в кадрі — поставили бочку, активіст Олександр Ясенчук надав щит з Майдану. Також ми вирішили запитати через п’ять років, як саме викладають і розповідають школярам про Революцію Гідності. Існує методичка Міністерства освіти і науки, згідно якої вчителі навчають дітей. Ми намагалися з’ясувати, чи дійсно написане в ній та підручнику відповідає дійсності, тому попросили прокоментувати це двох учасників подій 18 — 20 лютого. Так само ми запросили представників інституту післядипломної освіти, щоб дізнатися, чому мають навчати дітей. Це важливі дати в історії нашої країни, ми маємо пам’ятати про них і вміти доносити інформацію до нових поколінь”, — сказав продюсер UA: ЧЕРНІГІВ Артем Шелковий.